Басейн є невід'ємною частиною літнього настрою. Аби не залежати від графіка відпустки кожен іноді замислюється про створення власного місця відпочинку . Якщо Ви вже займаєтесь чи тільки плануєте будівництво – сподіваємось ця інформація стане Вам у нагоді.
Басейн можна побудувати всередині будинку або на вулиці, і облицювати полімерною плівкою, плиткою або мозаїкою. Плівка дасть можливість заощадити, але з точки зору декоративності, надійності і довговічності краще вибирати більш міцні матеріали. При цьому далеко не вся керамічна плитка або мозаїка підходить для облицювання чаші басейну та прилеглих до неї зон.
Басейн – складна гідротехнічна споруда, і покриття, які використовують для його облицювання, мають витримувати експлуатацію у відповідних умовах і забезпечувати безпеку відвідувачів.
Плитка або мозаїка для облицювання басейну (як всередині так і зовні) повинні бути розраховані на регулярний та тривалий вплив рідини, мати достатню міцність, щоб витримувати тиск водяного стовпа і випадкові удари, а також не ставати середовищем розмноження бактерій і мікроорганізмів. Крім того, покриття має бути стійким до впливу миючих засобів та хімічних речовин (наприклад, хлору, який використовують для очищення води). Не менш важлива неслизька поверхня плитки, а при експлуатації на вулиці – морозостійкість та здатність витримувати сонячний ультрафіолет.
Водопоглинання плитки для басейнів
Вимоги до будь-яких керамічних оздоблювальних матеріалів універсальні. Перш за все, плитка для басейну повинна відноситись до категорії виробів із низьким (менше 3 %) водопоглинанням і мати невелику пористість. Тільки такі матеріали здатні зберігати міцність у водному середовищі протягом тривалого часу. Найкраще цьому відповідають вироби, які пройшли перевірку за методом ISO 10545-3 і потрапили до найбільш водостійкої категорії з водопоглинанням до 0,5 %. Настільки низьке водопоглинання плитки, характерне саме для керамограніту, гарантує довготривалу службу і міцність виробів у водному середовищі та покращує морозостійкість плитки, її здатність витримувати впливи «хімії» і біологічну стійкість до утворення патогенної мікрофлори.
Вимоги до фактури плитки
Безпека покриттів не менше, а навіть більш важлива для відвідувачів і власників басейнів, ніж довговічність і стійкість облицювання. Басейн і прилегла до нього територія передбачає пересування босоніж, в тому числі і по похилих поверхнях, тому плитка для басейну повинна перешкоджати ковзанню. Причому недостатньо просто вибрати для облицювання плитку з шорсткою (матовою) або рельєфною поверхнею, а варто уточнити, наскільки обране покриття відповідає вимогам стандартів.
Згідно з методом тестування DIN 51097, всі підлогові покриття для басейнів та інших подібних споруд (лазні, спа-центри, душові тощо) діляться на три категорії.
- Покриття класу A припускають можливість облицювання підлоги в роздягальнях і інших сухих приміщеннях. Вони забезпечують опір ковзанню при куті нахилу підлоги від 12° до 18°.
- Покриття класу B призначені для душових, бортиків навколо басейнів і інших ділянок, куди може потрапляти вода. Вони розраховані на поверхні з кутом нахилу від 18° до 24°.
- Покриття класу C застосовують для сходин, похилих спусків в басейн і аналогічних зон, де кут нахилу може перевищувати 24°.
Розміри і форма плитки
При виборі матеріалів для басейну окрему увагу приділяють плитці для облицювання чаші, адже вона буде піддаватися тривалому впливу великої маси води. Вона не повинна тріскатися і відклеюватися від основи під величезним тиском рідини.
Для облицювання невеликих приватних басейнів великою популярністю користується керамогранітна мозаїка з розміром елементів 5×5 см, 2,5×5 см тощо.
Облицювальна мозаїка постачається не в вигляді окремих елементів, а в форматі готових листів на сітці розміром 30×30 см і більше з порожніми або заповненими міжплитковими швами. Листи з порожніми швами дають можливість зручного підрізування, оптимально підходять для облицювання криволінійних поверхонь і відрізняються чудовими декоративними характеристиками.
Вимоги до клею і затирки
Незважаючи на те що залізобетонна чаша басейну сама по собі (без облицювання) повинна мати гідроізоляційні властивості, укладання плитки на дно і стінки басейну все одно повинно проводитися на відповідні матеріали.
Плитку укладають на спеціальний клей, розрахований на використання в басейні (зазвичай це цементна суміш з полімерними добавками). В якості затирки також застосовують відповідний за кольором і призначенням матеріал. Наприклад, це може бути епоксидна затирка для басейнів з гідроізоляційними та антибактеріальними характеристиками.
